23 травня - День Національних Героїв

23 травня 2010 року Автономні Націоналісти міста Львова відвідали справжнього ветерана війни, члена Української Повстанської Армії, політв*язня комуністичних таборів - Петра Васильовича Івахіва, щоб привітати його з днем національних героїв.

Ми маємо власну історію, своїх героїв, нам не нав*язуватимуть чужих ідеалів та переконань! Після помпезних парадів 9 травня та встановлення пам*ятника Сталіну, львів*яни вирішили показати усім, кого вони насправді вважають за героїв, кому дякують за свою Незалежну Україну. Сьогодні справжніми героями держава не опікується, а політики аж зі шкури пнуться, щоб догодити золотоносному Кремлю: і на парадах ми частенько побачимо дідусів та бабусь, обвішаних з ніг до голови орденами, які найчастіше у війні участі і взагалі не брали. Справжніх ветеранів, що вижили після кровавої війни, - жменька. І не всі вони, відсидівши по 25 років, виживши після нестерпних каторг, знущань та допитів, діляться страхітливої біографією, і вже, тим більше, не ходять на червоні паради.
На щастя, Автономним Націоналістам вдалося поспілкуватись із живим очевидцем та учасником тих подій. Петро Івахів - уродженець села Кнісель, в УПА брав участь із 1944 року. Зустрілись із Петром Васильовичем та сином його сестри неподалік могили 24-літнього загиблого побратима, слідчого СБ ОУН - Василя Липи "Валюти". На його могилу були покладені квіти та вінок, пам*ять вшановували хвилиною мовчання. Також на могилі слідчого були посвячені жовто-синій та червоно-чорний прапори.



У дружній атмосфері відбувалось спілкування між молоддю та "вуйком Петром". Він розповів про перебіг військових подій навколо м. Бібрка, Львівської області, про свою діяльність в УПА, зі слізьми на очах згадував каторгу та мужній спротив окупантам: "І стидно було бути в ОУН - а боятися смерті, і не виконати наказу провідника...". Молоді люди із цікавістю слухали про способи знешкодження ворогів, про засідки та здобуття зброї, про життя Степана Бандери та Ярослава Стецька. Цікавим був факт, що в УПА не вживали алкоголь: "Ми добре знали, що той, хто п*є - тому України не треба".
Петро Васильович розповів, що при вступі у лави ОУН кожен повинен був знати Декалог націоналіста. Він гордо промовляв: "Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї!"
Далі націоналісти побували у місці, де був здійснений напад на польський поштовий віз під Бібркою у вересні 1930 року, після якого заарештували Юліана Головінського і жорстоко розстріляли.
Прапори також були посвячені на могилі крайового провідника ОУН Головінського у селі Великі Глібовичі. Був виконаний національний гімн, а пам*ять загиблих вшанувалась хвилиною мовчання.



Такі відвідини плануються проводитись щорічно.

Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.(Декалог Українського Націоналіста)